1. Чи можна погодитися з твердженням, що Середньовіччя - це період суцільної технічної відсталості? Відповідь обґрунтуйте.

2. Як виглядав середньовічний воїн у своєму спорядженні? Що сприяло введенню особистих гербів?

3. Чим житло і побут городянина відрізнялися від умов життя селянина?

4. У чому виявився вплив християнства на середньовічну моду? Чи відрізняється середньовічне ставлення до моди від сьогоднішнього?

ЗАВДАННЯ

1. Використовуючи розповіді ченця Ріше, опишіть вигляд пристрою, застосованого при облозі замку. Чому облога могла тривати роками?

2. На основі змісту «Поеми про троянду» Гійома ле Лорріса поміркуйте, як у Середні віки ставилися до зовнішнього вигляду людини. Чи звертали увагу на охайність?

3. Спробуйте описати трапезу селян: коли, що і як вони їли.

СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВА

1. Зміни в суспільстві. Вже на світанку Середньовіччя у германських народів виділилася знать, до складу якої ввійшли військові вожді, їхні найближчі дружинники й вірні слуги. Згодом усе інше населення також розпалося на окремі групи. Прийняття християнства привело до утворення численного духовенства. Воєнні знегоди сприяли появі професійних воїнів. Праця на землі випала на долю селян. Так на початку XI ст. виникла нова структура населення, відмінна як від римського, так і германського суспільства.

Тогочасні освічені люди замислювались над цими змінами і створили теорію про три стани: «ті, що моляться» — духовенство, «ті, що воюють» - світські сеньйори, або рицарство, «ті, що працюють» - селянство. Кожній людині Бог визначив місце у певній групі. Усі стани потрібні один одному: духовенство турбується про душі віруючих, сеньйори захищають їх, а селяни всіх годують. Щоб добре виконувати свої обов'язки, всі вони повинні жити в мирі та злагоді. У XII ст., з появою та зростанням середньовічних міст, до третього стану зарахували ще й городян. Один із тогочасних мудреців порівнював суспільство з людським тілом: городяни і селяни - це ноги, але хоча вони є опорою тіла, все одно складають нижчий стан.