світських феодалів, змушених ділити свою землю у спадок між синами, володіння монастирів не дробилися. Навпаки, вони постійно збільшувались за рахунок дарувань і пожертв. Нові типи упряжі, найдосконаліші млини та плуги - все це спочатку з'явилося в монастирях, а вже потім у господарствах світських сеньйорів і селян. Чимало великих монастирів - абатств - на чолі з їхніми настоятелями-абатами перетворилися на великі феодальні сеньйорії.

М'ясо

їжа

Жир

Свиня

За винятком коротких хвилин відпочинку, монахи мусили зберігати мовчання. Коли ж виникала потреба, вони спілкувалися за допомогою спеціальних знаків - своєрідною «німою мовою». Один із тогочасних свідків повідомляв: «Вона досягла такого рівня, що здавалось, нібито монахи втратили здібність до звичайної мови. їм вистачало знаків для висловлювання всього необхідного». Наприклад, щоб попросити хліба, «робили коло із вказівного та великого пальців обох рук, тому що хліб має круглу форму». Для зображення поняття «поганий» підносили «розсунуті пальці до обличчя так, щоб нігті нагадували кігті хижої птиці».

Значний внесок зробили монастирі й у розвиток культури та освіти. У спеціальних майстернях - скрипторіях - ченці переписували книги, до яких середньовічні люди ставилися як до скарбу. Іноді книги виготовляли й прикрашали впродовж декількох років, а потім дбайливо зберігали в