5. Харчування. Ми вже знаємо, як потерпали середньовічні люди від голоду. Проте й за сприятливих умов вони харчувалися досить скромно й не завжди добре. Все залежало від природних умов, добробуту, професії, місцевих звичаїв.

Прості люди їли двічі на добу. З першими променями сонця, не пізніше шостої години, трудівники снідали. Зранку з'їдали більшу частину денного раціону, аби мати сили для доброї роботи. Вдень, коли сонце вже схилялося на захід, обідали. Увечері, після закінчення роботи, тільки відпочивали, і з першими присмерками лягали спати.

Найуживанішою їжею були хліб, каші, боби, ріпа, капуста, цибуля. На півдні пили вино, на півночі - пиво. З трав готували напій на кшталт чаю. Цукор залишався предметом розкоші, його замінювали медом. У далеку дорогу брали ячмінні перепічки, бо вони довго не псувалися. Споживали також зібрані в лісі горіхи, гриби, ягоди. М'яса та молочних продуктів вживали небагато. Значно більше їли риби. Через численні католицькі пости вона завжди користувалася попитом.

Для кращого зберігання рибу солили, але солі, яку випарювали з солоної води, постійно не вистачало. Сіль настільки цінувалася, що відігравала роль своєрідних грошей: по всій Європі її приймали як сплату за товар. Із прянощів використовували гірчицю, кмин і кріп, адже вони росли повсюди. Зі Сходу привозили корицю, мускат, перець, причому вони коштували так дорого, що були по кишені далеко не всім. Тогочасних багатіїв не випадково називали «мішок з перцем».

Верхівка суспільства харчувалася різноманітніше. Улюбленим делікатесом одного французького графа був паштет із солов'їних язичків. У цілому ж їжа середньовічних людей залишалася простою, скромною і помітно відрізнялася від сучасної.