лений полум’ям горну могутній коваль з важким молотом у руках здавався їм близькою до чаклуна істотою. Поступово від ковалів відділилися ювеліри, мечники, замочники тощо. Одним із видів металообробки було карбування монети. Перші монетні двори виникли в Європі у IX ст. Срібні гроші карбували переважно з металу, видобутого в горах Гарцу в Центральній Німеччині. З розташованими тут шахтами пов'язують походження казки про Білосніжну та сім гномів.

Ще з античних часів дійшов до Середньовіччя водяний млин - перший механізм, який приводила в рух сила природи, а не сила людини чи тварин. З XII ст. в областях, де не було швидких, здатних крутити водяні колеса річок, почали будувати вітряки.

Справжнім переворотом у ткацтві стало винайдення у IX ст. вертикального ткацького верстата. З його появою пов'язане піднесення сукнарства, до потреб якого століттям пізніше пристосували водяний млин. Ввезення бавовни сприяло розвитку нових видів виробництва - виготовленню мережива і багатокольорових килимів, а також відокремленню деяких занять - вишивки, плетіння. Візантійці познайомили європейців із шовком, а іспанські араби - з технікою його виготовлення.

Одне з найважливіших досягнень Середньовіччя - нова запряжка. Застосування хомута і підкови дозволило використовувати коней для перевезення великих вантажів, наприклад при зведенні соборів.

Помітні зрушення відбулися у будівництві. Тут з ХІ-ХІІ ст. основними матеріалами стали цегла, цемент, вапняна штукатурка, кахель, черепиця. Церкви, а інколи й приватні будинки, оздоблювали вітражами (від лат. - скло) - картинами, зробленими з кольорового скла і розміщеними у вікні. З XIII ст. на всю Європу славилися знамениті венеціанські дзеркала, секрети виробництва яких суворо охоронялися. Майстрів-дзеркальників навіть переселили з міста на ізольований острів. За розголошення таємниць ремесла їм загрожувала страта. Венеціанці започаткували також шліфування скла для лінз, а нідерландці помістили їх в оправу - так з'явилися окуляри.

Вдосконалилося виготовлення керамічного посуду. Найбільших успіхів у цьому досягли італійці. Майстри міста Фаенца вразили Європу чудовими блюдами і чашами, які так і назвали - фаенца (фаянс).

Важливими нововведеннями позначився розвиток книжкової справи. З VI ст. на зміну папірусним сувоям прийшла нова форма книжок - кодекси.