кшталт гунів, аварів та безлічі інших грізних завойовників.

Іштван І Святий об'єднав усі мадярські племена в єдину державу і в 1000 р. отримав із рук папи королівську корону. Іштван сприяв поширенню в країні католицтва і всіляко підтримував церкву, а до участі в управлінні державою активно залучав знать. Після його смерті Угорщина надовго поринула у феодальні міжусобиці, користь від яких отримала лише верхівка знаті - магнати.

Надмірне посилення магнатів погіршило становище середніх і дрібних землевласників. Прагнучи захиститися, вони у 1222 р. змусили короля Андраша II видати «Золоту буллу». Цей документ був спрямований проти зловживань короля і магнатів, а в разі порушення домовленостей давав право чинити королю опір.

Син Андраша Бела IV намагався обмежити самовладдя магнатів, але тільки налаштував проти себе знать. У такій напруженій атмосфері в Угорщину вторглися татаро-монголи під проводом хана Бату. Даремно королівські посланці за старовинним звичаєм об'їжджали країну зі скривавленим мечем. Воїни сходилися надто повільно. У 1241 р. відбулася велика битва біля села Могач. Загарбники повністю знищили угорське військо, проте й самі зазнали великих втрат. Залишивши після себе розорену і збезлюднілу країну, татари повернули назад. Ця битва показала, що угорці вже розучилися протистояти тактиці стрімких набігів кочівників, хоча всього три століття тому самі успішно використовували її проти Західної Європи.

Угорщина досить швидко залікувала рани. Бела IV забудував країну фортецями й замками, сприяв виникненню міст. Однак після припинення династії Арпадів криваві суперечки між магнатами посилилися. У результаті угорський трон опинився в руках чужоземців: спочатку - представників Анжуйської династії, а потім - Люксембургів. У XV ст. в Угорщині склалася станова монархія, але міста не були допущені до участі в державній владі. Усе вирішували король, магнати і дворянство.

Свого розквіту угорське королівство до-сягло за правління Матяша І Корвіна (1458-1490) - визначного правителя, хороброго воїна, покровителя мистецтв і наук. Проте до кордонів його держави невпинно наближалися турки, які в XVI ст. розгромили об'єднане угорсько-чеське військо. Угорщина надовго втратила свою незалежність.