вчені з усієї Європи і він матиме можливість захистити свої переконання у науковому спорі. Імператор Сигізмунд пообіцяв Гусу безпеку і дав йому спеціальну охоронну грамоту. Але, прибувши на собор, Гус зрозумів, що ніхто не збирався обговорювати правоту його поглядів. Гуса закували в кайдани й кинули до темниці.

XV ст. Італійський учений, секретар папської курії Поджо Браччоліні про засудження Яна Гуса на Констанцському соборі

Голова собору запропонував Гусу зректися, але той Чех підвівся і голосно вигукнув: «Я не маю наміру відступати від свого вчення й віри».

Сигізмунда спитали: «Ваша величносте імператор! Яким буде ваше остаточне рішення: за вчення Гуса чи проти? Визнаєте ви його єретиком, який заслуговує на смерть?» Імператор відповів так: «Продовжую стверджувати, що Гус - єретик і цілком заслуговує на смерть через спалення, якщо не зречеться».

Тоді Гус мужньо спитав: «Ваша імператорська величносте, невже ви можете так поводитися, принижуючи свою корону і німецьку гідність? Невже самі знищуєте охоронну грамоту, яку підтвердили своєю печаткою та підписом, і візьмете на свою голову злочин і підступність? Не про моє життя йдеться, а про ваше чесне ім'я».

«Я дійсно обіцяв тобі, єретику, безпечний проїзд, але тільки сюди, а це ти отримав. Зворотного ж шляху я тобі не обіцяв. Така вимога є безпідставною. Тебе засудив собор більшістю голосів». Так відповів Сигізмунд.

Усі були настільки розпалені, що трощили столи й кидали їх уламки. Під цей гомін государ пішов. Міг би піти й Гус, якби схотів. Він, однак, повернувся до своєї в'язниці.

Навіть перед загрозою смерті мужній проповідник відмовився зректися своїх поглядів і влітку 1415 р. був спалений на вогнищі. Збереглась розповідь, що, коли вже зайнялося полум'я, одна побожна старенька підкинула під ноги Гусу в'язанку хмизу. Вона вірила, що перед нею - єретик, і сподівалась, що вогнище очистить його душу. «О, свята простота!» - вигукнув на це приречений проповідник, який навіть у таку трагічну хвилину не втратив почуття християнського прощення.

Страта Гуса сколихнула всю Чехію. Учні незламного проповідника розвивали його вчення і цим притягували до себе безліч віруючих. Поширювалися чутки, що необхідно збиратися на відкритих місцях у горах, де начебто сам Христос через своїх проповідників говоритиме з людьми. На гору Табір у Південній Чехії звідусіль зійшлося понад 40 тисяч чоловік - так званих таборитів. Серед них голосно лунали заклики до активних дій. У 1419 р. повстала Прага, а за нею і вся країна. Почались гуситські війни (1419-1434).

Імператор з папою організували проти гуситів хрестовий похід. На повсталу Чехію