Після розгрому Орди Тимуром московські, а за ними й інші князі припинили регулярно сплачувати данину і зовсім перестали їздити до ханів. Укріпивши свої позиції, Іван III повністю відмовився вносити данину. Розлютований хан Ахмат відрядив до Москви посольство з погрозами, вимагаючи від Івана III відновити сплату данини й особисто прибути до Орди з повинною. Тоді московський государ вирішив ясно показати ханові, що вважає себе незалежним. Іван III розірвав ханську грамоту, кинув її собі під ноги і заявив: «Данину платити ніколи надалі не будемо!»

У відповідь хан заходився готуватися до нового нашестя. Уклавши союз із польсько-литовським королем Казимиром IV, Ахмат із 60-тисячним військом направився на Русь. У цей момент союзник Москви кримський хан напав на литовські землі і позбавив Казимира IV можливості прийти на допомогу хану Ахмату. Зате назустріч ворогу рушило військо Івана III. Улітку 1480 р. московська рать і ординці протистояли один одному на протилежних берегах річки Угри. Усі спроби татар переправитися руські війська відбивали рушничним та гарматним вогнем. Після місячного «стояння на річці Угрі» і безуспішних боїв за переправу хан безславно відступив. Русь назавжди звільнилася з-під ординського ярма і відновила свою незалежність.

За правління Івана III Русь перетворилася на зовсім іншу країну. Замість напівзалежних, ворогуючих одне з одним князівств постала міцна Московська держава. Два страшенних лиха - територіальна роздробленість і ординське ярмо - відійшли в минуле.

3. Великий князь всєя Русі. Іван III зробив ще один рішучий крок: після короткої дводенної облоги приєднав до своїх володінь самостійне Тверське князівство. Справа збирання руських земель, які не входили до складу Великого князівства Литовського, в основному завершилася. Практично Московська Русь стала єдиною державою.

Уряд Івана III намагався всіляко піднести значення московських государів. З цією метою при великокняжому дворі був введений новий пишний