Своєї вершини схоластика досягла у творчості Фомй Аквінського (Томаса Аквіната (1225-1274)). Виходець із знатної італійської сім'ї, Фома прийняв чернецтво, навчався в Неаполі, Кельні та Парижі. Тихому і мовчазному юнаку товариші дали прізвисько «Безсловесний віл». Однак учитель - знаменитий німецький схоласт Альберт Велйкий - зауважив якось: «Ви звете його тупим волом. Кажу вам, віл зареве так голосно, що ревіння його приголомшить світ». І справді, вчення Фоми Аквінського - томізм - стало основним для католицької церкви. Головна праця Фоми «Сума теології» вражає глибиною думки, енциклопедичністю знань і логічністю викладу.

Якраз тоді церква опинилася перед складною проблемою. Араби, завоювавши Візантію, знайшли там праці античних авторів. Особливе враження на ісламських мислителів справили твори давньогрецького філософа Арістотеля, з якими вони познайомили і Захід. Європейців буквально приголомшили масштаби знань і спосіб мислення Арістотеля, але популярність язичницького філософа серйозно непокоїла церкву. Примирили і поєднали ідеї Арістотеля з католицьким ученням Альберт Великий і Фома Аквінський. Відтоді авторитет Арістотеля з будь-яких питань став беззаперечним.

3. Благодать освіти. Культурні цінності старовини гинули не лише від варварських вторгнень. Не менш руйнівним виявилося і вороже ставлення до античного спадку з боку церкви. Через те, що антична культура була язичницькою, церква вела проти неї відкриту війну. Папа Григорій І не тільки забороняв читати книги давніх авторів, а й вивчати математику, яку звинувачував у зв'язках з чаклунством. Особливо скрутні часи переживала на світанку Середньовіччя освіта. Навіть серед знаті важко було розшукати грамотних людей. Більшість рицарів замість підпису ставили звичайний хрест. До кінця життя так і не навчився вільно і добре писати Карл Великий.

Проте церква не могла повністю відмовитися від античної культури. Латину використовували у богослужінні та при написанні богослужбових