верблюдів, овець та коней. Скотарство не завжди забезпечувало їхні потреби, і час від часу бедуїни здійснювали набіги на осілих сусідів або грабували купецькі каравани. Найрозвиненішими були дві області - Ємен (щасливий) у південно-західній частині півострова і Хіджаз на заході. Через ці землі проходили важливі торгові шляхи з Індії до Візантії, що сприяло зростанню міст і піднесенню купецтва.

Араби, поряд з євреями, ассирійцями та фінікійцями, належали до семітських народів. Вони довго залишалися язичниками, а їхні релігії мали багато спільного з віруваннями інших семітів. Араби поклонялися сонцю і місяцю, кам'яним стовпам - бетілі, яких вважали втіленням Бога та його житлом, вірили в добрих та злих духів. Різні племена вшановували різних богів. Перехід арабів до єдиної релігії - ісламу (покірність Богові) - пов'язаний з іменем Мухаммада.

2. Виникнення ісламу. Мухаммад народився близько 570 р. у священному для арабів місті Мекка, де знаходилась їхня найша-нованіша святиня - Кааба (з араб. - куб). Він походив із знатної купецької родини, дуже рано осиротів і виховувався у родичів. У юнацтві Мухаммад займався караванною торгівлею і чимало бідував. Згодом він одружився з Хадіджею - вдовою багатого купця, котра стала йому найближчим другом і однодумцем.

Мухаммад був людиною справедливою і добропорядною, оточуючі ставилися до нього з повагою. Щороку він усамітнювався в гірських печерах неподалік Мекки, постив і віддавався благочестивим роздумам. Там йому було видіння архангела Джебраїла (біблійного Гавриїла), який змусив Мухаммада повторювати заповіти Бога (Аллаха) із священної книги. Так Мухаммад почав пророкувати нову релігію - іслам, що арабською означає «відданість Богові». Він закликав відмовитися від багатобожжя і визнати єдиного Бога, покаятися у гріхах і вести праведне життя.

Першими підтримали Мухаммада Хадіджа та найближчі друзі, які увірували: «Немає Бога, крім Аллаха, і Мухаммад - пророк (посланник) його». Проте в цілому населення Мекки поставилося до проповідей вороже. На адресу Мухаммада лунали звинувачення у відступництві від віри предків, виникла навіть загроза життю. Несподівано його слова справили велике враження на жителів міста Ясріб. Вони почули Мухаммада, прийшовши до Мекки на ярмарок, і принесли додому вістку про Пророка.

VIII ст. З «Житія посланця Божого» арабського письменника і богослова Ібн Ісхака

Мухаммад промовив до них: «...Те, що я приніс, я приніс не для того, аби домагатися багатств ваших, пошани поміж вас чи влади над вами. Але Аллах на-