верхівки. На відміну від французьких Генеральних штатів, усе це робило англійський парламент впливовою силою. Виникнення парламенту перетворило Англію на централізовану державу із становим представництвом.

У середині XIV ст. внаслідок «чорної смерті» Англія втратила не менше третини населення. Робочих рук не вистачало, заробітна плата різко підскочила. Перед феодалами й міськими багатіями постало питання, звідки взяти робітників і як змусити їх працювати за низьку плату. На допомогу їм прийшла королівська влада, видавши низку законів - так зване «робітниче законодавство». Усі люди віком від 12 до 60 років мусили найматися на роботу за ту плату, яка існувала до чуми. Ті, хто залишав наймача без його дозволу, потрапляли до в'язниці. Найменша провина каралася штрафом. У відповідь по країні прокотилася хвиля селянських заворушень.

Водночас із критикою церкви виступив професор Джон Вікліф. Він закликав духовенство відмовитися від багатств і передати їх світським правителям. Щоб зробити Святе Письмо доступним народу, Вікліф сприяв його перекладу з латини англійською мовою. Вчення Вікліфа було засуджене як єретичне, але знайшло широкий відгук у народі. Його підхопили й надали нового звучання лоларди - бідні священики. Вони запитували: «Коли Адам орав, а Єва пряла, хто був тоді дворянином?» У цих словах відбивалися інтереси простого народу.

Становище в країні різко погіршилося після того, як для продовження Столітньої війни король увів новий податок. У 1381 р. обурені селяни підняли повстання під проводом покрівельника У ота Тайлера. Воно миттєво охопило більшу частину Англії. Селяни громили монастирі й замки, убивали феодалів і збирачів податків, спалювали податкові документи. Селянські загони підійшли до Лондона, міська біднота відчинила перед ними ворота. Король був змушений піти на переговори з повсталими, але під час обговорення селянських вимог мер столиці підступно вбив Уота Тайлера. Королівське військо витіснило повстанців з Лондона і вчинило над ними жорстоку розправу. Відсутність дисципліни й наївна віра в «доброго короля» у черговий раз прирекли селян на поразку.

Попри це повстання Уота Тайлера мало для Англії важливі наслідки. Уряд зрозумів, що не варто зловживати терпінням селян, зменшив податки й полегшив «робітниче законодавство». Звільнення селян прискорилося, їхнє господарство почало розвиватися успішніше.

5. Війна Червоної і Білої троянд. Наприкінці XIV ст. група баронів скинула з престолу останнього Плантагенета. До влади в Англії прийшла династія Ланкастерів. Свої права на трон заявила ще одна могутня родина -герцоги Йорки. Герб Ланкастерів прикрашала червона, а герб Йорків - біла троянда. Тому кровопролитна 30-річна бійня між ними отримала назву війни Червоної і Білої троянд (1455-1486). Попри свою романтичну назву, вона була на рідкість жорстокою і супроводжувалась палацовими інтригами, підступними зрадами й жорстокими розправами.