спочатку розтоптала своїх же арбалетників, а потім сама опинилася під обстрілом англійських лучників. Загинуло близько 1,5 тисячі рицарів і 10 тисяч піхотинців. Перемога дозволила Едуарду взяти в облогу «морські ворота Франції» - порт-фортецю Кале. Так і не дочекавшись допомоги, після цілого року героїчного опору захисники Кале капітулювали. Тимчасово воєнні дії перервала епідемія «чорної смерті».

У Середні віки воювали неспішно, великі битви відбувалися рідко. У 1356 р. біля Пуатье очолювана королем французька армія наздогнала військо старшого сина англійського короля принца Едуарда, якого за колір обладунку прозвали Чорним принцом. Обтяжені здобиччю англійці поверталися з чергового грабіжницького походу і чисельно майже вдвічі поступалися французам. Проте, на відміну від противника, вони діяли дисципліновано і злагоджено. Французи зазнали повної поразки, у полон потрапив навіть король Іоанн II.

4. «Францію врятує Діва». Країна опинилася у дуже важкому становищі: вона втратила і військо, і короля. Англійці, окупувавши значну частину французької території, безперервно вивозили на батьківщину воєнну здобич і величезні суми викупів за знатних бранців. Державна казна Франції спорожніла, країна дедалі більше потерпала від тягот війни. У цей скрутний момент вибухнуло селянське повстання - Жакерія, назву якому дало презирливе прізвисько селян «жак-простак». Селяни найбільше страждали від війни: їх грабували не лише чужі, а й свої вояки. Повстання охопило значну територію і насилу було придушене.

XIV ст. З «Хроніки» ченця Жана де Венетта

У цьому, 1358 р., багато неукріплених сіл перетворили свої церкви на справжні замки. їх обкопали ровами, встановили на баштах і дзвіницях воєнні машини, аби захищатися в разі нападу, а це, здається, траплялося дуже часто. Ночами на цих баштах пильнували вартові. Стояли там діти, щоб попередити про наближення ворогів. Помітивши їх здалеку, вони підіймали тривогу трубними звуками і дзвонами. При цьому сигналі селяни залишали свої домівки і поля, найшвидше шукали притулку в церкві.

У цьому році виноградники не обробляли, поля не засівали і не орали, бики та вівці не ходили пасовиськами. Церкви й будинки всюди постраждали від пожеж або перетворилися на руїни. Дзвони не звучали радісно, скликаючи вірних до божественної служби, а лише били тривогу, подаючи селянам сигнал до втечі при наближенні ворога. Що сказати мені ще? Найвідчайдушніша убогість панувала всюди, і особливо серед селян, бо сеньйори посилювали їхні страждання, відбираючи у них і майно, і їхнє бідне життя. '

У цей час ті, хто повинні були б захищати народ, гнобили його не менше ворога.