кримські татари ледве не щорічно влаштовували грабіжницькі набіги на їхні землі. Безліч людей забирали в полон, щоб потім продати в турецьке рабство. Чимало невільників потрапляли гребцями на галери - каторги (турецькою - «кадирга»).

4. Мирні турботи Завойовника. Підносячи військову могутність Туреччини, Мехмед II водночас приділяв велику увагу вдосконаленню державного управління. Султан створив центральний уряд - Порту і видав звід основних законів - «Канун», в основу якого поклав роздуми і вислови з Корану. «Канун» встановлював головні державні посади і винагороду за них, правила користування землею, урочисті свята. У зводі законів містилися також правила поведінки. Зокрема, нікому не дозволялося їсти за султанським столом.

Грізний і безжальний завойовник, Мехмед II був освіченою людиною. Султан знав шість мов, цікавився науками і мистецтвом, запрошував до себе вчених європейців. При своєму дворі Мехмед охоче приймав гуманістів і вчених. Завойовник навіть запросив з Венеції відомого художника Джен-тіле Белліні, щоб той прикрасив фресками його палац і написав портрет самого султана. Велику увагу приділяв османський правитель навчанню та вихованню молоді. За його наказом вісім християнських церков у Стамбулі були перетворені на школи-медресе. У них 600 учнів вивчали граматику, логіку, астрономію, право, основи ісламу.

Захопивши Константинополь, Мехмед II проголосив: «Віднині моїм троном є Стамбул». Завойовник наказав побудувати для себе розкішний палац з видом на Босфор і Мармурове море, звів Велику мечеть, а навколо неї - вісім медресе з бібліотеками. На запрошення Мехмеда до Стамбула прибув відомий самаркандський математик Алі Кушча. З його іменем пов'язаний початок блискучої доби османської математики.

Дбав султан і про створення комфортних умов життя для мешканців і гостей своєї столиці. У місті побудували чимало зручних готелів і громадських лазень. Доброї слави набули стамбульська лікарня і діюча при ній аптека. Сюди приймали хворих, які не могли дозволити собі викликати лікаря додому або придбати за власний кошт ліки. Один із тогочасних істориків мав усі підстави стверджувати: «Султан Мехмед створив Стамбул».

За звичаєм в османських містах завжди існували окремі квартали для мусульман, християн та іудеїв. Проте чоловікам-мусульманам ніхто не забороняв одружуватися з християнками. Жінки в такому шлюбі навіть мали право зберігати свою віру. Щоправда, їхні діти ставали тільки мусульманами. Султанський закон забороняв немусульманам носити однакове з мусульманами вбрання, купувати невільників та їздити верхи на конях. Але в реальному житті цих правил не надто дотримувались. Багаті єврейські, грецькі та вірменські купці вдягалися і поводилися так само, як і мусульмани.

Інколи Мехмеда II намагаються поставити в один ряд з тогочасними ренесансними правителями, однак це - явне перебільшення. Завойовник