Мехмед в'їхав до Константинополя на білому коні й припинив грабунки. Потім султан увійшов до собору Св. Софії і помолився. Християнська церква стала мечеттю Айя Софія. Мехмед II перейменував завойоване місто на Істанбул (Стамбул), переніс сюди свою столицю і наново її перебудував. Тепер баню храму Святої Софії увінчував турецький півмісяць, а над Босфором майорів зелений прапор пророка Мухаммада.

Після загибелі Візантії виникла Османська імперія. У своєму складі вона об'єднала європейську й азіатську Туреччину - Румелію і Анатолію. Відтоді султан Мехмед почав уживати титул Володар двох земель і двох морів (Середземного і Чорного). Розгром Візантії перетворив Османську імперію на одну з наймогутніших держав середньовічного світу, яка наводила жах на всіх своїх сусідів.

Мехмеда II недарма йменували Фатйх (Завойовник). За нього османи підкорили дві імперії - Візантійську і Трапезундську, завоювали шість князівств і королівств, у тому числі Сербію, Боснію, Албанію. Войовничий султан витіснив з Чорного моря основних торгових суперників Туреччини - венеціанців і генуезців, а також захопив генуезькі колонії в Криму. Одна з них - Кафа (Феодосія) стала опорним пунктом турецького володарювання на Кримському півострові. На місці іншої турки заснували в гирлі Дону фортецю Азов, яка впродовж трьох століть слугувала їм базою для наступу на Росію і Кавказ.

Підпорядкування Криму турками обернулося на справжнє лихо для Польщі, України і Московської держави. За підтримки османської Туреччини