монгольське військо увірвалося в Європу, впродовж року спустошило Польщу, Угорщину, Чехію і наблизилося до кордонів Італії та Німеччини. Європейські країни готувалися об'єднаними зусиллями протистояти загарбникам, коли Бату отримав звістку про смерть великого хана. Полководець не міг залишитися осторонь боротьби за владу. Не мав він і належних сил, щоб утримувати величезні завойовані території. Бату повернув свої війська на схід і відійшов у степові низов'я Волги.

Тут (неподалік сучасної Астрахані) виникла монгольська держава Золота Орда (орда - ханський шатер, стійбище) зі столицею в місті Сарай. Для Русі почалася довга епоха ординського ярма. Попри весь його тягар Русі вдалося зберегти свою державність, релігію, культуру і звичаї. Залежність від Золотої Орди полягала у сплаті хану щорічної величезної данини, за збиранням якої наглядали ханські намісники - баскаки.

Із встановленням ординського ярма кожне руське князівство вважалося насамперед власністю хана і лише потім - спадкоємним володінням князя. Хан надавав князям ярлик - грамоту на управління князівством. Видача ярликів викликала суперництво і ворожнечу між князями, але Орда була зацікавлена в розпалюванні конфліктів. Монголи спеціально зіштовхували князів, аби не допустити посилення небезпечних і розправитися з неугодними. Майже щоразу хани використовували князівські усобиці для грабіжницьких вторгнень на Русь.

4. На рубежах Новгородської землі. Становище поневоленої Ордою Русі ускладнювалося тим, що з півночі їй загрожували інші небезпечні вороги - шведи й німці.

Ще наприкінці XII ст. шведи захопили частину узбережжя Фінської затоки і почали готуватися до вторгнення в ослаблені недавнім монгольським розгромом руські землі. У 1240 р. шведська флотилія під командуванням ярла (князя) Біргера увійшла в гирло Неви. Вартові попередили новгородців про наближення ворога. Дев'ятнадцятирічний князь Олександр