Збереглась розповідь про облогу італійського міста Луна вікінгом Халстей-ном. Після того як городяни відбили всі атаки норманів, Халстейн вирішив діяти хитрістю. Він вдав нібито помирає і попросив місцевого священика здійснити над ним обряд хрещення. Після цього охоронцям Халстейна дозволили віднести труну з ним на кладовище. Потрапивши всередину міських мурів, підступний вікінг миттєво «ожив» і разом із своїми людьми пограбував місто.

Вікінгів повсюди високо цінували за бойові якості. їх охоче наймали на службу руські князі й візантійські імператори. Європейські правителі користувалися послугами скандинавських найманців, щоб відбивати набіги їхніх же співвітчизників. Особливий жах наводили на ворогів відважні воїни - берсерки, які билися без захисного обладунку. Сучасники вірили, начебто берсерки наділені такою чаклунською силою, що зброя перед нею безсила.

Вікінги не тільки грабували та завойовували. Вони також займалися торгівлею і здійснювали мирну колонізацію. Норвежці відкрили і заселили острів, давши йому назву «країна льоду» - Ісландія. У X ст. ісландець Ейрік на прізвисько Рудий знайшов «зелену землю» - Гренландію. Його син Лейв Щасливий близько 1000 року досяг узбережжя Північної Америки і назвав її Вінланд - «країна винограду». Він на 500 років випередив Колумба, але з невідомих причин поселення вікінгів у Америці проіснували недовго. Можливо, шлях через океан виявився дуже важким, а, можливо, похолодання клімату надто сильним. У самій Скандинавії дбайливо зберігали розповіді про країну Вінланд, інші ж європейці про існування далекої землі так і не дізналися. Вікінги плавали не лише