|
|
1. Утворення Візантійської імперії. У 330 р. римський правитель Константан Великий - перший імператор-християнин - заснував на березі Босфору, на місці давньогрецької колонії Візантій, нову східну столицю своєї держави. Її назвали Новим Римом, а згодом - Константинополем (з грец. - місто Константина). Виключно вигідне розташування, на перехресті шляхів між Заходом і Сходом, швидко перетворило Константинополь на найбільше місто Європи.
У 395 р. єдина Римська держава була розділена на дві частини - Західну і Східну. До складу Східної Римської імперії увійшли Балканський півострів, Мала Азія, Сирія, Палестина, Єгипет, частина Криму, Месопотамії і Закавказзя, а також ряд островів Середземного моря. Ці землі населяли різні народи - сирійці, грузини, вірмени, євреї, але провідну роль
 |
|
§ 8 • ТИСЯЧОЛІТТЯ ВІЗАНТІЇ
|
 |
Зміст
ТИСЯЧОЛІТТЯ ВІЗАНТІЇ
АРАБСЬКИЙ ХАЛІФАТ
|
|