Китайці першими винайшли папір і налагодили найпростішу форму книгодрукування. На спеціально оброблених дерев'яних дошках вони вирізували текст, заливали його спеціальною фарбою, а потім друкували на папері. Щоправда, існування безлічі (десятків тисяч) ієрогліфів дуже ускладнювало процес і обмежувало його можливості. Винахід залишився невідомим поза межами Китаю.

Глибокі різнобічні знання допомогли китайським ученим зробити й інші важливі відкриття. Помістивши в спеціальний дерев'яний ящичок магнітну стрілку, вони винайшли компас. Це дозволило китайцям здійснювати на своїх великих кораблях далекі плавання по Тихому та Індійському океанах. Астрономи добре знали причини сонячних і місячних затемнень і вміли їх передбачати. Накопичення величезних знань заклало ґрунт для створення китайськими вченими багатотомних енциклопедій з історії, географії, медицини та мистецтва.

Необхідність складати іспити при отриманні чиновницької посади дала поштовх відкриттю початкових і вищих шкіл, сприяла збільшенню числа освічених людей. Мистецтво для них вважалося справою не менш важливою, ніж державна служба. Тому китайські чиновники були водночас поетами, художниками, прекрасно володіли мистецтвом гарного письма - каліграфією. Чимало з них належали до членів започаткованої в X ст. імператорської Академії мистецтв.

«Золотою добою» китайської поезії називають епоху Тан, коли небаченого розквіту досягла література. Кращі поетичні твори вийшли з-під пера поетів Лі Бо і Ду Фу. Новим явищем стало створення роману, насамперед історичного. Ще на початку VIII ст. в Китаї почала виходити урядова газета «Столичний вісник», працювали великі бібліотеки.

Середньовічний Китай багато зробив для розвитку архітектури. Великі китайські міста мали вигляд справжніх фортець, де існували торгові, жит-