XVI ст. прибули до Індії. Каста - це група людей, яких об'єднує одна професія. Кожна каста посідає певне місце в суспільстві і чітко відрізняє себе від інших каст. Зазвичай кастове становище відповідає добробуту: чим вища каста, тим багатша людина. Деякі касти вважалися «недоторканими». Ті, хто належав до них, виконували «брудну» роботу прибиральників, слуг тощо. Представникам вищих каст не дозволялось спілкуватися з недоторканими, які іноді мали спеціальні знаки - свідчення їхнього низького становища.

Приналежність до касти визначалась від народження, поміняти її самовільно ніхто не мав права. Заборонялось переходити до іншої касти, а також укладати шлюби між вихідцями з різних каст. Щоправда, одруження з чоловіком вищого за дружину становища не викликало осудження. Траплялись також випадки, коли попри кастову систему людина могла змінити своє становище в суспільстві. Навіть колишній слуга, ставши воєначальником, знав, що його нащадки належатимуть до вищої касти воїнів. Водночас можна було й скотитися вниз по сходинках кастової ієрархії. Але у будь-якому випадку вигнання з касти означало для індійця найсуворіше покарання.

Входження людини до тієї або іншої касти визначалося за типом одягу і манерою його носити, за наявністю чи відсутністю певних прикрас, за типом зачіски, намальованим на лобі знаком, характером житла, їжі, посуду, а також за родовим іменем. Видати себе за члена іншої касти було надзвичайно важко або просто неможливо. Кількість каст постійно змінювалась: одні зникали, інші утворювались (сьогодні в Індії існує близько трьох тисяч каст).

3. Делійський султанат. Починаючи з XI ст. Індія постійно зазнавала руйнівних набігів мусульманських завойовників. Правитель тюркської Газ-нійської держави Махмуд Газневі 17 разів розорював країну і нескінченними караванами вивозив з неї незліченні багатства. Одного разу його здобиччю стали 54 тис. рабів і 350 слонів, не рахуючи золота та інших коштовностей. Столиця Махмуда - місто Газні - була повністю перебудована поневоленими індійськими ремісниками і прикрашена чудовими спорудами. Загарбники невпинно просувалися в глиб Індії і в 1206 р. створили на півночі країни міцну мусульманську державу зі столицею в Делі - Делійський султанат. Поступово під владу султанів потрапляли нові й нові індійські землі.

XV ст. «Ходіння за три моря» тверського купця Афанасія Нікітіна

А як виїжджає султан з матір'ю та дружиною на полювання, так із ним людей на конях 10 тисяч, а піших - 50 тисяч, та слонів у обладунках позолочених виводять двісті, а перед ним 100 трубачів та 100 танцюристів, та коней простих (без вершників) у золотій збруї - 300. Палац же султанський - чудовий вельми, весь різьбленням і золотом оздоблений.

Здійснив султан урочистий виїзд: з ним двадцять візирів великих виїхало та триста слонів, прибраних у булатні обладунки, з баштами, а башти - окуті. У баштах по шість вояків у обладунках з гарматами та пищалями, а на великих слонах по 12 вояків. І на кожному слоні по два прапори великих, до бивнів великі мечі прикріплені, а до голови великі запізні гирі (дзвоники, що вішали на шию слону) прив'язані. А поміж вухами сидить людина в обладунку з великим залізним крюком - ним сло-