лителів. На початку IX ст. при дворі халіфів навіть діяла ціла перекладацька школа - Дім мудрості.

Араби не просто засвоїли античну спадщину, а й творчо її розвинули. Вони зробили вагомий внесок у різні науки. Математики створили алгебру, а винайдені в Індії цифри, внаслідок широкого вживання їх саме арабами, і сьогодні називають арабськими. Астрономи вміли обчислювати окружність Землі, визначати розташування зірок на небі. Впродовж тривалого часу величезним авторитетом користувалися на Сході й у Європі медичні твори Ібн Сіни (Авіценни). Араби мали дуже точні карти та морські прилади. Вони були невтомними мандрівниками, і відомий їм світ простягався від Тихого до Атлантичного океану.

На відміну від європейської науки, яка розвивалася переважно в монастирях, діяльність арабських учених минала при дворах халіфів або багатих вельмож. Там іноді навіть виникали свого роду «академії наук». Це надавало арабській науці світського характеру і створювало простір для вільних досліджень. Саме цим пояснюється більш високий стан арабської науки порівняно з європейською.

Справжніми центрами освіти й наукової думки були арабські бібліотеки. При них працювали переписувачі, причому особливо цінувалися каліграфи - ті, хто вмів красиво писати. Матеріалом для письма слугували папірус, пергамен і папір, який почали виробляти з VIII ст. Аркуші паперу покривали крохмальним клейстером і полірували кришталевим яйцем. Від цього папір ставав міцним, а нанесені кольоровим чорнилом літери й візерунки - чіткими, яскравими та блискучими. Мусульмани винайшли безліч почерків і використовували той чи інший залежно від змісту тексту. Різними написами покривали стіни храмів, посуд, дорогі тканини,