XII ст. перейшли в наступ. Захід відповів на це організацією ще семи походів. У 1212 р. відбувся навіть дитячий хрестовий похід, у який вирушили юні німці й французи. їхня доля склалася трагічно: частина дітей загинула під час корабельної аварії, інша - дісталася Александрії, але там потрапила в полон і була продана в рабство.

До того ж у хрестоносців з'явився новий грізний ворог - єгипетський султан Салах ад Дін (європейці називали його Саладіном). У 1197 р. він захопив Єрусалим. Звістка про це сколихнула християнський світ. Папа оголосив Третій хрестовий похід. У ньому взяли участь величезні сили на чолі з імператором Фрідріхом Барбароссою, французьким королем Філіппом II Августом, англійським королем Річардом І Левове Серце. Однак суперництво государів між собою, несподівана смерть імператора і відсутність єдності в лавах хрестоносців не дозволили їм вирвати Палестину з рук султана.

Відвоювати її вони сподівалися під час Четвертого походу, для чого планували на венеціанських кораблях дістатися Єгипту. Проте грошей на оплату перевезення у хрестоносців не вистачило. Тоді венеціанці погодилися відстрочити платежі, але за умови, що хрестоносці захоплять їхнього торгового суперника - християнське місто Задар у Далмації. Так хрестоносці вперше повернули свою зброю проти одновірців. Удруге це трапилося, коли у 1204 р. хрестоносне військо штурмом оволоділо Константинополем і безжально розграбувало місто, не зробивши винятку навіть для християнських храмів. Захопивши незліченну здобич, хрестоносці відмовилися продовжувати похід.

У 1291 р. впала остання твердиня рицарства - місто Акра. Доба Хрестових походів закінчилася. Зазнавши поразки, хрестоносний рух на Схід вичерпав себе і згас. Ці криваві війни забрали життя сотень тисяч людей - як християн, так і мусульман, заподіяли величезні збитки й руйнації. Розгром хрестоносцями Константинополя перетворив Візантію на здобич турків, відкрив їм дорогу для вторгнення в Європу.

Разом з тим під час Хрестових походів Захід познайомився з новим для себе східним світом, більш культурним і освіченим, ніж європейський. Отримав поштовх розвиток історії, географії, математики, медицини тощо. Зросли масштаби західноєвропейської торгівлі, посилилося венеціанське і генуезьке купецтво, яке надавало кораблі для перевезення хрестоносців.