розвитку до завоювань. Це дивовижне явище увійшло в історію як доба Великого переселення народів. Контакти з римськими купцями надавали германським племенам інформацію про чужі землі і про шляхи до них, викликали прагнення заволодіти багатствами Риму. Послаблення імперії полегшило варварські вторгнення.

Починаючи з І ст. до н. е. германці час від часу проривали римські кордони, але щоразу їх відкидали назад. Справжньою катастрофою стала поява в Європі кочівників гунів. Вони прийшли з далеких степів Азії і зламали опір германського племені готів, яке проживало в Північному Причорномор'ї. Частина його - остготи — підкорилася гунам, інші - вестготи - знайшли притулок у Римі. Імператор доручив їм охорону римських кордонів, забезпечуючи натомість продовольством. Невдовзі зловживання римських чиновників викликали повстання вестготів. У 378 р. біля міста Адріанополя вони вщент розбили римлян. Імператор загинув, римське військо було знищене. Відтепер імперію захищала армія, сформована переважно з варварів. Зрозуміло, що далеко не завжди вони були надійними.

У 410 р. вестготи під проводом вождя Аларіха після тривалої облоги захопили і пограбували Рим. Ця подія справила жахливе враження на сучасників. На думку багатьох, після загарбання «вічного міста» мав настати кінець світу. Але римляни зуміли домовитися з вестготами, дозволивши їм оселитися в Галлії. У 418 р. вестготи заснували тут першу варварську державу із столицею в Тулузі. Поступово на території Римської імперії одне за одним виникають нові варварські королівства: вандалів - у Північній Африці, англів і саксів - у Британії, бургундів і франків - у Галлії. Це був важкий удар, але основна загроза Риму йшла від гунів.

Гуни оселилися на території сучасної Угорщини. Своїми кривавими набігами вони наводили жах на всю Європу. У 451 р. гунський вождь Аттіла повів військо в Галлію. Назустріч йому виступила римська армія, очолювана полководцем Аецієм, який колись був заручником у гунів і добре знав їхні звичаї. На допомогу Аецію прийшли франкські, остготські та інші германські вожді. Майже всі племена і народи тогочасної Європи зійшлися з обох сторін у битві на Каталаунських полях (теперішня Франція). Аецій здобув важку перемогу, але за рік гуни знов увірвалися в Італію. Цього разу Рим урятував папа Лев І. За великий викуп він умовив Аттілу повернути назад. Невдовзі Аттіла раптово помер. Його держава розпалася, а гуни перекочували у Північне Причорномор'я.

Перемога на Каталаунських полях стала останнім великим успіхом Риму. У 455 р. місто захопили і впродовж 14 днів грабували вандали. Усі скарби, що їх не вмістили на кораблі, вандали навмисно знищили. Загинула безліч творів мистецтва. Відтоді будь-яке безглузде знищення культурних цінностей називають вандалізмом.

Землі, населені вестготами, франками та іншими германськими племенами, вважалися власністю імперії. Проте ці народи жили за своїми закона-