лові, палацові та храмові квартали. Будинки зводилися з каменю, дерева, мармуру і мали дахи із загнутими кутами. Такі споруди набували урочистого і водночас «летючого» вигляду, а незвичайна покрівля добре захищала від дощу і яскравого світла. Дахи імператорських палаців і храмів зазвичай оббивали золотими листами.

У культурному й політичному житті Китаю велику роль відігравали буддійські монастирі. Спочатку (за індійськими зразками) їх вирубували в товщі скель і прикрашали статуями Будди, які часом досягали 15 м заввишки і начебто зросталися із самою скелею. Пізніше почали будувати дерев'яні буддійські храми й високі багатоярусні башти - пагоди, де зберігали релігійні реліквії. Уважне ставлення до природи і тонке її розуміння допомагали зводити храмові споруди в наймальовничіших куточках.

Головне місце серед усіх видів мистецтва посідав живопис. Китайські художники із надзвичайною точністю зображували сценки палацового життя і міського побуту, історичні події й дитячі ігри. Велику увагу притягував до себе світ тварин і рослин. Найбільше ж китайські художники любили пейзажі - картини природи, красі якої вони вклонялися. Пейзажі виконували не з натури, а по пам'яті так, начебто дивилися на них із висоти пташиного польоту.

У Середньовіччі китайські художники писали свої твори на шовковому або паперовому полотнищі. До одного з його кінців прикріплювали дерев'яний валик, а на нього у вигляді сувою намотували картину. Сувої зберігали в коштовних шкатулках і виймали лише для того, щоб подивитися.

Горизонтальні багатометрові сувої розгортали на столі, поступово вглядаючись у кожний епізод. Вертикальні сувої вішали на стіну, де їх можна було цілком охопити поглядом.

Важливу роль відігравали декоративні ремесла. Високою майстерністю і смаком відрізнялися порцелянові вироби, різьблення по слоновій кістці й вишивка по шовку.